Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Слушай, чуваки, поверьте мне на слово - я последний наркоман-рэпер, который делится грязными историями из жизни. Я тут как-то смог закладки раздобыть, конкретно кодеин, и решил супер-экскурсию устроить. Но нужно было еще чего-то покрепче, чтобы веселья хватило на всех. Идея пришла быстро - пластилин, а точнее гашиш. Короче, я знал одного чалого, который торгует дичью, и мы соорудили релашку. Ну, что, готовы, ребятки?
Наша смешанная компания собралась в квартире этого чалого, где разливалась музыка и крутились девчонки, уже пьяные и готовые на все. Чуваки и девчонки, все было по нашему плану. Я вытащил из кармана свою закладку с кодеином и чпокнулся. Пошла волна, ощущения словно из другого измерения. Сразу стало все еще ярче и интереснее.
Мы решили отбить наркоту с некоторым действием, и я предложил идею ходить по городу, проводя экскурсии пьяными. Ну, а как же иначе? Мы взяли с собой бутылку самого дешевого алкоголя, чтобы народ наверняка чалиться начал, и отправились на улицу.
Приключения начались сразу, как только мы вышли из подъезда. Я увидел группу девчонок, которые уже немного ботали гашиш, и предложил им присоединиться к нашей компании. Ха, а они оказались еще более сумасшедшими, чем мы! Мы просто шли по улице, и парочка из них начала вытаскивать людей из прохожих машин и танцевать с ними на капотах. Один человек даже позвонил в полицию, но нам повезло - они сказали, что у них есть "свои дела по важным вопросам".
Пройдя пару кварталов, мы наткнулись на старого ботающего бомжа, который пригласил нас к себе в подъезд. Честно говоря, я уже немного начал терять трезвость и получать новые эмоции от комбинации наркотиков и алкоголя. Мы согласились, а что там - мы все равно были далеко от здравого смысла.
Зайдя к нему в подъезд, мы обнаружили, что бомж живет там уже довольно долго. У него было все - матрас на полу, спички и какие-то старые газеты. Он предложил нам сесть и побыть его гостями. Весь в гашише и кодеине, мы просто сидели и разговаривали о жизни. Звучит немного странно, да? Вспоминая это, я думаю, что все было не более чем иллюзия.
| Но потом началось что-то странное. Мы услышали, как кто-то поднимается по лестнице. Это были полицейские! Их ветхая машина остановилась на улице, и они начали подниматься к нам, зовя нас выйти. У нас не было выхода, так что мы решили спрятаться внутри квартиры бомжа. |
Так как я был самым ботаном в этой компании, пришлось придумывать, как нам оттяпаться от полиции. Я вытащил телефон и позвонил своему приятелю, хитрому юристу, который знал свою работу. Вскоре он приехал, представился как наш адвокат и начал переговоры с полицией.
Ну, скажу я вам, это была настоящая релашка. Наконец-то все закончилось, и полиция свалила. Мы сидели на мотрасе в подъезде, дышали ровно и пытались осознать происходящее. Эта экскурсия вышла по-настоящему бешено-захватывающей!
Я даже не знаю, как все это могло случиться. Это была сумасшедшая ночь, где-то между реальностью и галлюцинациями. Но знаешь, может быть, это и есть жизнь наркомана-рэпера. Но важно помнить, что это не игра, это настоящая жизнь, и в итоге мы все перестали играть с наркотиками.